Шкала CEFR від A1 до C2 простими словами
Майже кожен тест, курс і вакансія — у Варшаві, Вроцлаві чи Києві — описує рівень англійської за CEFR, Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти. У шкалі шість рівнів, згрупованих у пари: A1 і A2 — елементарний користувач, B1 і B2 — незалежний, C1 і C2 — досвідчений. Її головна перевага в тому, що кожен рівень описує те, що ви вмієте робити мовою, а не скільки граматичних тем ви пройшли. Тому самоук, який вивчив англійську з серіалів, і старанний випускник курсів можуть опинитися на одному рівні, прийшовши до нього зовсім різними шляхами.
Найпоширеніша помилка в самооцінці — люди на B1, які вважають себе B2, бо розуміють майже все, що чують. Розуміння завжди випереджає мовлення, іноді на цілий рівень. Якщо результат виявився нижчим, ніж ви очікували, це зазвичай означає, що тест попросив вас щось сформулювати самостійно, а не впізнати правильний варіант. Сперечатися з ним немає сенсу — це радше привід записатися на розмовну практику.
Буває і навпаки. Ті, хто колись серйозно вчив англійську в школі чи університеті, а потім роками нею не говорив, часто показують вищий рівень, ніж самі відчувають: знання нікуди не зникли, впала лише швидкість, з якою ви дістаєте їх із пам'яті. Таким учням не треба починати з нижчого рівня — треба повернути темп, і результат тесту найшвидше вбереже їх від півроку, витрачених на матеріал, який вони вже знають.
- A1, початковий: ви можете представитися і впоратися з дуже простою, повільною розмовою.
- A2, елементарний: побутові теми, покупки, як кудись пройти, короткі прості речення.
- B1, середній: ви даєте раду у знайомих ситуаціях, у подорожі та в рутинних робочих розмовах.
- B2, вище середнього: наради, аргументована думка, фільми здебільшого без субтитрів.